За останні кілька років громадські науковці з проєкту «Heritage Quest» («Пошук спадщини») обстежили всю територію Велуве та Утрехтського округу (Нідерланди) на предмет невідомої археологічної спадщини. Внаслідок цього, кількість відомих курганів у цій місцевості подвоїлася.
Загалом над проєктом працювало понад 6 500 осіб, які виявили тисячі потенційних археологічних об’єктів, таких як кургани (бл. 2800-500 рр. до н.е.), кельтські поля (доісторичні польові комплекси, датовані 1100-200 рр. до н.е.), печі для випалювання деревного вугілля та сліди від возів.
«Це дослідження було б неможливим без величезних зусиль волонтерів. А без їхньої допомоги та допомоги громадських науковців нам, археологам, можливо, знадобилося б десять років, щоб досягти таких же результатів», — каже Єва Каптейн, археологиня із «Спадщини Гелдерланду».
Після завершення онлайн-пошуку потрібних місць волонтери, археологи та студенти-археологи Лейденського університету вийшли в поле, щоб перевірити зразок знайдених решток.
Вони взяли зразки ґрунту з понад 300 курганів, розкиданих по Велуве та Утрехтському пагорбу, і виявили, що 80 з них були справжніми, ще не відкритими похованнями. Потім вони використали дані з цієї вибіркової групи, щоб оцінити кількість останків на ділянках, які ще не перевірені в польових умовах. Імовірність того, що понад 1250 з цих ділянок насправді є доісторичними курганами, дуже висока.
Так, цей громадський науковий проєкт подвоїв кількість відомих курганів у регіонах Велуве та Утрехтський Гевелуг. Крім того, знайдено 36 кв. км доісторичних полів, близько 900 печей для випалювання деревного вугілля та незліченні приклади старих гужових колій. Результати будуть представлені в Апелдорні 26 січня під час святкування, організованого організацією «Спадщина Гелдерланду».
«Участь такої великої кількості волонтерів дозволила отримати безпрецедентну кількість нових даних і докорінно змінити наше уявлення про передісторію. Виявилося, що Велуве та Утрехтський Гевелуг були заселені набагато інтенсивніше, ніж ми думали», — каже Квентін Буржуа, доцент Лейденського університету.
Виявлені рештки не лише дали нові наукові знання, але й полегшили захист цієї унікальної спадщини. Муніципалітети та керівники парків можуть використовувати ці дані у своїй політиці та планах управління. Крім того, залучення широкої громадськості до цього дослідження підвищило обізнаність людей про наявність і цінність їхньої археологічної спадщини.
«Цей проєкт допоміг мені краще усвідомити своє оточення. Я бачу його іншими очима. Ця спадщина існує так довго, що ми повинні її захищати», — каже Янні Бас, учасниця проєкту «Пошук спадщини».
