Закарпаття-Приазов’я: нотатки відпускника. Частина 2: Коли не «все включено»

Закарпаття-Приазов’я: нотатки відпускника. Частина 2: Коли не «все включено»

Поширити

Продовжую на абсолютно добровільних засадах піарити одне з чудових місць для відпочинку в Україні. Просто для того, щоб земляки знали – альтернатива існує. Адже якщо мова заходить про доступний відпочинок біля моря без виїзду за кордон, у нас найчастіше згадуються Одеса і Одеська область. Абсолютно несправедлива монополія.

Немає сумнівів у тому, що головне, заради чого люди їдуть до Кирилівки – це море і пляж. Повідомляю: з цим тут усе в порядку. Цього року навіть краще, ніж минулого. Рік тому хвилі часто викидали на берег купу плавучих водоростей. Їх намагалися оперативно прибрати з допомогою техніки, але все одно встигали не завжди. Шкоди від підсохлої трави, що валяється грудками то тут, то там – не було, та все одно це дещо псувало враження. Цього року пощастило, водорості не зустрічаються.

А тому пляжі Кирилівки вдень ​​заповнені.

Цього року в прибережній смузі дещо більше атракціонів – надувних гірок, дитячих басейнів, лабіринтів…

Для дорослих – традиційні «банани» з «таблетками», гідроцикли, плавучі острови, парашути.

Пляжі курорту розтягнулися на десятки кілометрів, уздовж них на кожному шматочку землі побудовані бази відпочинку. Від «доісторичних», де номери для туристів влаштовані мало не в металевих контейнерах і клітках з фанери і палиць, до сучасних, дорогих і цілком собі респектабельних.

Головною умовою є, звичайно, наявність кондиціонера. Вони тут приліплені до кожної будки. Але, звичайно, різні… Від нормальних, нових до ось таких бувалих агрегатів…

Чому б не напроситися на одну з таких баз, щоб сфотографувати, що пропонують відпочивальникам? Читачам же цікаво, правда? Так і робимо. Ми за традицією віддаємо перевагу Федотовій косі. Тут пляж широкий, зручний, можна знайти малолюдне місце, а можна відпочити і ближче до магазинів, кіосків, барів, буфетів і до решти сервісу. Заходимо на БВ «Соняшник» (так-так, тут він «Подсолнух», нічого не вдієш) і просимо показати, що є в наявності. Адміністратори погоджуються – якраз звільнилися два номери.

Ця база – середнього рівня, не надто фешенебельна, але й не комірчина папи Карло. Подивіться, в яких умовах можна зупинитися тут. Веранда з кухнею, обшита деревом спальня з телевізором, мікрохвильовкою (іноді мультиваркою), мінімальним набором посуду, холодильником.

Територія чистенька, багато дерев (невисоких, але вони тут всі такі. Напевно, вирости їм заважають сильні зимові вітри). У вихідні приїжджають аніматори, оскільки ця база позиціонує себе як сімейна. Так що навіть дитячий ігровий майданчик з гойдалками є.

Цікаво, що майже на всіх базах намагаються не називати ціни на проживання. «Це залежить від багатьох факторів: сезон, кількість осіб, час бронювання, вік дітей, погода, положення Юпітера і т.п.». На «Подсолнуху» адмін Сергій розповів трохи більше: в сезон мінімальна ціна на проживання – від 150 грн за людину на добу. І до 850 за номер. Період перед гарячим сезоном і після нього – знижки до 50%. Так що в серпні, коли сонце вже не так припікає, а море все ще радує теплом, можна істотно заощадити.

Але, повторюся, це середній рівень. У Кирилівці запросто знайдете умови і простіші, і навпаки, більш престижні, залежно від гаманця. А можете підбирати базу просто за назвою. Іноді створюється враження, що в назвах використані всі жіночі імена світу – від Марини до Зульфії. Можна і за географічною ознакою. Так, нашим землякам може захотітися пожити на базі «Перлина Карпат». Як і жителям Техасу, Венеції і т.д.

Про харчування. Цілком природно, що таке скупчення відпочивальників потрібно годувати. І пропозицій на ринку їжі – вагон і маленький візок. Піцерії, їдальні, буфети, ресторани, закусочні, бургерні, булочні. У багатьох місцях комплекси обідів пропонують прямо з машин, і, судячи по чергах, – якість перевірена. Кухня кавказька, італійська, турецька, узбецька, хорватська, китайська.

От чого не вистачає – це нашої, закарпатської кухні. Ну, або угорської. Такий унікальний гастрономічний сегмент не закритий! Може, до наступного сезону щось замутити? І замість того щоб валятися на пляжі або писати вечорами фотоогляди, пристойно заробити, горлаючи на всю вулицю «бограч гарячий, банош, пасуля підбивана, рокот-крумплі! Налітай, пригощайся!» А що, чудова ідея.

І ось з такими думками я натикаюся на… будочку з Kürtőskalács!!! Чесне слово! Печуть їх, щоправда, не на вугіллі, а в електропечі, але рецепти ті самі! Я розговорився з продавцями-власниками, зізнався, що я практично з батьківщини цієї випічки. Навіть угорською пару слів сказав, щоб швидше повірили. Позитивні молоді хлопці, молодці. Кажуть, найбільшим попитом користуються калачі з морозивом і різними присипками. Дуже настрій підняли.

А ціни на їжу – взагалі вразили. Практично такі, як в Ужгороді. І це за сто метрів від моря! Ось вам пара цінників:

Ну і трохи про негатив. Якщо вам заманеться викинути кудись фантик, стаканчик, недопалок, а смітити під ноги не дозволяє виховання, то на вас чекає справжній квест. На жвавій торговій вулиці, так само як і на самих пляжах, урн майже немає. Вірніше, знайти щось можна, але якщо дуже сильно пощастить, а тому до другої половини дня вони вже заповнені. Ви явно не перший переможець квесту. Забавно, що жителі Кирилівки навіть іронізують з цього приводу. Ось такий штендер-спотикач зустрівся нам на вулиці:

У закутках можна зустріти ось такі коробки. Спасибі вам, добрі люди. Хоч так…

Що ще важливо для закарпатця на відпочинку? КАВА! А ось тут все дуже-дуже сумно. В ідеалі – везти з собою кавоварку та улюблені сорти. Ні, апарати тут є. Навіть фірмові. Вони навіть працюють. Але якщо просто попросити кави, без уточнень, то вам видадуть за 10-15 гривень великий такий паперовий стаканчик (ну не склянкою ж його називати), повний світло-коричневої рідини. Якщо вимагати еспрессо, та ще й просити вийняти склянку з-під струменю раніше, то жижа буде темнішою, міцнішою, але…

Отже, не спокушайтеся. Не раджу.

Хоча в самому центрі Кирилівки я зустрів будку з добродушними, дуже позитивними хлопцями. Які на питання «яка у вас кава» стали відповідати про суміш нікарагуанської арабіки з якоюсь там робустою у таких-то пропорціях… Тобто – єдино правильна відповідь! Я аж підскочив від несподіванки, замовив еспрессо і не пошкодував ані секунди. Не міг не сфотографувати іхній трейлер. Великого вам комерційного успіху і подяка з найкавовішого міста України!

coffe

Так, тепер стверджую: на Азовському морі можна знайти справжню, відмінну каву. Якщо пощастить. Мені пощастило. Чого й вам бажаю.

Костянтин Черкай, korzonews.info