Закарпаття-Приазов’я: нотатки відпускника. Частина 1: Івана Купала біля лиману

Закарпаття-Приазов’я: нотатки відпускника. Частина 1: Івана Купала біля лиману

Поширити

Минулого літа я трохи розповідав читачам про літній відпочинок на березі Азовського моря, в Запорізькій області. І про курортну зоні селища Кирилівка, і про місце, де безпосередньо зупинявся – в селі Охрімівка, кілометрів за п’ятнадцять від моря. І ось минув рік – я знову тут! А тому готуйтеся до кількох матеріалів (скоріше в форматі блогу, адже відпустка не спонукає до суворого дотримання правил журналістики) про те, що пропонує відпочиваючим гостинне Приазов’я.

Коли я збирався у відпустку, одними з подій в рідному Закарпатті, які було шкода пропустити, були святкування Івана Купала в Ужгороді та Воєводині. Зазвичай у нас є що подивитися в це містичний свято.

На щастя, в епоху Інтернету зануритися в атмосферу події можна, перебуваючи практично в будь-якому куточку світу, була б хоч пара рисок на значку з’єднання з мережею, а на самому святі – бодай  один колега з фотоапаратом або камерою.

Але в свою чергу хочу поділитися тим, як святкували Купала тут, в досить тихому селі Приазов’я. Так-так, перше, що кинулося в очі по прибуттю в уже знайому за минулий рік Охрімівку – це зворушливий, ностальгічний рукописний аркуш на дошці оголошень:

afУра! Як не поділитися з читачами korzonews.info такою подією? Чому б не порівняти локацію, атмосферу, ентузіазм організаторів і учасників? Вирішено!

Свято розпочалося о 20.00. Відразу варто зазначити два важливих аспекти:

– Зараз ми знаходимося значно східніше рідних країв, і відповідно – в іншому часовому поясі. Темніє тут відчутно раніше, і якщо в Ужгороді в липні світло навіть об одинадцятій вечора, то біля курорту Кирилівка о дев’ятій настають сутінки.

– Ужгород – обласний центр, а Воєводино – престижний, досить дорогий і пафосний курорт. За замовчуванням організатори намагаються підтримати високий рівень, вкласти чимало грошей, прагнуть здивувати, вразити гостей, намагаючись привабити якомога більше туристів. А тут, в Охрімівці, атмосфера кардинально інша: це свято скоріше «для своїх», на нього переважно збираються жителі місцевої територіальної громади та гості з найближчих районів (втім, відвідали свято і жителі Дніпра, Запоріжжя, Сум, Києва). Тут значно більше елементів великого загального пікніка. Наприклад, крім офіційних торгових яток з напоями, закусками і шашликами (ви ж не думали, що так часто критиковані «шашличні фестивалі» – це закарпатське ноу-хау?), приїжджі самі собі розводили на березі Молочного лиману багаття, встановлювали мангали, імпровізовані столики і розслаблено раділи життю локальними групками. Не забуваючи запрошувати до столу і сусідів.

Проте, головний атрибут – велику сцену –  встановили заздалегідь. Налаштували звук, світло, підготували програму.

Крім тематичних виступів самодіяльних музичних та танцювальних колективів, на сцену виходили місцеві чиновники (віддам належне – без утомливих довгих промов), а в якості зіркової гості співала переможниця конкурсу «Кращий голос Азова. Діти» Марія Гуменна.

Пройшли конкурси на кращий вінок, найдовшу косу, наряджали купальське дерево, водили хороводи, рятувалися від капосних маленьких ведьмочек, стрибали через багаття, шукали цвіт папороті, танцювали, а розходилися вже під феєрверк.

Більше – на фотографіях нижче.

Костянтин Черкай, korzonews.info