Заява з приводу смерті лідера Федерації скаутів «Галицька Русь» Кирила Арбатова

Заява з приводу смерті лідера Федерації скаутів «Галицька Русь» Кирила Арбатова

Поширити

Як ми повідомляли,  в одному з населених пунктів Закарпаття було знайдено мертвим голову Федерації скаутів «Галицька Русь» Кирила Арбатова.

Сьогодні рідні й друзі загиблого оприлюднили заяву з цього приводу:

4 серпня 2018 року у інші світи пішов Кирило Арбатов – історик, громадський активіст,  лідер Федерації Скаутів «Галицька Русь», представник Фонду Анатолія Лісіцина в Україні, кавалер Ордену преподобного Іллі Муромця ІІІ ступеня. Це стало страшним ударом, жахливою трагедією для рідних, друзів та всіх, хто добре знав Кирила.

Нам важко і боляче читати те, що зараз пишуть українські та російські ЗМІ, паралельно цитуючи одні одних, перекручуючи факти та навіть дозволяючи собі, спираючись на сумнівні джерела, приписувати людині те, чого вона ніколи не робила.

Кирило Арбатов був патріотом своєї країни, мав своє бачення її розвитку. Був закоханим у Карпати, відкрив для багатьох красу гір, влаштовував незабутні подорожі Західною Україною, вважав, що красивішого і багатшого на історію та культуру краю немає.

У Федерації Скаутів «Галицька Русь» він об’єднав молодь різних національностей, людей різного віку і професій. Бо наполегливо прагнув укріплення дружби і взаємовідносин між різними народами і різними конфесіями. Щиро і віддано розвивав скаутський рух в Україні, був одним із лідерів Національної Організації Скаутів України, зробив дуже багато для того, аби молоді люди знали, любили і поважали свій рідний край.

Основною його роботою і справою всього його життя було відновлення меморіалів часів Першої та Другої світових воєн. Цією темою він зацікавився ще під час навчання у Львівському національному університеті ім. Івана Франка. Пізніше розвинув її під час навчання в аспірантурі Санкт-Петербурзького державного університету. Започаткував та успішно реалізував проект із пошуку та відновлення меморіалів Першої світової війни «Memoria Patria» (Пам’ять Вітчизни). Його вклад у цю справу – великий і ще не оцінений. Десятки приведених у порядок і паспортизованих пам’ятників і меморіалів часів Першої світової війни у Карпатах та на території Західної України – це його особиста заслуга.

arb03Він ніколи не розділяв воїнів за національністю, конфесійною чи військовою приналежністю. Долучав до роботи офіційні та бізнесові структури України, Росії, Польщі, Австрії, Угорщини, Чехії, Словаччини. Під його керівництвом  у відновленні пам’ятників брали участь волонтери з різних країн. На всіх заходах, які організовувались під керівництвом Кирила Арбатова у рамках проекту «Memoria Patria», піднімались прапори усіх країн, які брали участь у воєнних діях під час Першої світової війни, були відслужені поминальні служби за участі священнослужителів усіх конфесій, воїни яких були поховані на знайдених та відновлених меморіалах. Він завжди наголошував, що робота з увічнення пам’яті полеглих воїнів – це справа, у якій немає місця політиці.

Він був справжнім патріотом України і важко переживав останні політичні події в державі, не бажаючи брати в цьому яку-небудь участь. Він щиро хотів зберегти пам’ятники Першої та Другої світових воєн, військові меморіали, де поховані солдати різних національностей, воїни, які поклали своє життя за визволення України і Європи від німецько-нацистських загарбників. Хотів зберегти пам’ятники на Пагорбі Слави і Марсовому полі у Львові та, не знайшовши належної підтримки у державних структурах, знаходив інші джерела для допомоги із вирішенням питання крадіжок та встановлення відеонагляду на території військових кладовищ (за останні роки на Пагорбі Слави були викрадені ВСІ картуші та бронзові елементи на пам’ятниках І та ІІ Світових воєн, відновлені за участі Федерації Скаутів та К. Арбатова). І, на відміну від українських державних структур, які мали би бути зацікавлені у такій роботі, оскільки важливі пам’ятки історії розміщені на території нашої держави, Фонд Анатолія Лісіцина і Генеральне консульство Росії у Львові довгі роки активно підтримувало проект «Memoria Patria», таким чином зробивши вагомий внесок у справу збереження пам’ятників Першої та Другої світових воєн на території Західної України, ніколи не розділяючи полеглих воїнів на «ваших» і «наших». Попри теперішню політичну ситуацію, важливо підкреслити, що ця робота – це приклад здорової співпраці дипломатів різних країн, істориків, археологів та волонтерів різних національностей,  це приклад справжньої народної дипломатії, це приклад для наслідування. Так, через загострення політичної ситуації, ця співпраця була призупинена, і причиною стало не небажання продовжувати таку роботу, а розуміння, що вона буде неправильно сприйнята. Однак, недооцінювати цю багаторічну роботу, або ж показувати її зараз у вигідному комусь політичному забарвленні – це несправедливо.

Заяви людей, котрі мало, чи майже нічого не знають про діяльність і життя Кирила, та особливо цитування їх у ЗМІ – це популізм та бажання використати факт смерті дорогої нам людини для особистих політичних амбіцій та для розхитування і так складної ситуації у нашій країні.

arb01Маємо велике прохання до ЗМІ: не перекручуйте факти і не розповсюджуйте відверто неправдиву, нічим не підкріплену інформацію.

Кирило Арбатов був чудовою людиною, яка принесла у цей світ багато добра, щиро і віддано робила свою благородну справу, яка навчила багатьох безмежно любити Карпати, знати непросту історію рідного краю. Він пішов. З цим ніхто не хоче і не може змиритися. Але він – наш найкращий друг, найрідніша людина і назавжди лідер. Просимо не очорнювати пам’ять брехнею і не завдавати нам болю.

Дружина Анна Семенюк, всі рідні, друзі та соратники, які пам’ятатимуть і любитимуть. Завжди.

arb04