Крик у подушку не врятує від гніву та стресу. Він може навіть...

Крик у подушку не врятує від гніву та стресу. Він може навіть зашкодити

Поширити

Психологи геть-чисто розбили терапію первинним криком і припустили, що вона може бути небезпечною.

Терапію первинним криком (PST) створив у кінці 60-х років психолог Артур Янов, вона стала дуже популярною в 70-х роках, не без допомоги Джона Леннона та Йоко Оно, звичайно. В основі теорії лежать чудодійні властивості крику — психолог вважав, що за допомогою нього ми можемо подолати і звільнити біль від пригнічених дитячих травм, які мучать нас і призводять до неврозів, пише The Guardian, повідомляє focus.ua

Згодом популярність терапії криком потроху стихала, а сучасні психологи й зовсім дійшли висновку, що вона не лише не допоможе впоратися з болем, а й може зашкодити пацієнтам.

У своєму новому дослідженні професор факультету психології Цюріхського університету Саша Фрюхольц зосередився на вивченні когнітивних та нейронних механізмів відтворення голосу та обробки емоцій. Вчений заявив про те, що не бачить реальних наукових доказів того, що первинна терапія криком може бути хоч якось корисна для лікування психічних та неврологічних розладів.

Професор Фрюхольц також вважає, що PST помилково вважає, що болісний досвід з дитинства вибудовує клітку у вигляді психічних і тілесних комплексів, вирватися з якої допоможе крик. Щобільше, психолог вважає, що терапія крику може навіть нашкодити пацієнтові — річ у тому, що зазвичай йдеться про негативні прояви емоцій. На думку Фрюхольця, крики гніву є контрпродуктивними і навряд чи зможуть допомогти впоратися з дитячою травмою у довгостроковій перспективі.

Під час дослідження професор психології та його колеги встановили, що якщо вже й використовувати крик як терапію, то позитивний. Так, результати дослідження свідчать, що крики радості та задоволення здатні принести більше користі та позитивного ефекту.

Однак професор Фрюхольц не єдиний, хто засумнівався у користі PST. Його також підтримала колега з Бірмінгемського міського університету, докторка Ребекка Семменс-Вілер. За її словами, існує недостатньо доказів, щоби сказати, що терапія криком може нашкодити людині. Однак з того, що сьогодні відомо вченим, легко припустити, що у довгостроковій перспективі говорити про користь PST не доводиться.

За словами Семменс-Вілер, крик свій чи чужий може спричинити у людини реакцію «бий або біжи», а відповідно підвищити рівень кортизолу в організмі. Тобто фактично ми отримуємо протилежний ефект, ніж від медитації чи йоги, які допомагають нам активувати парасимпатичну нервову систему і більш виважено підійти до розв’язання проблеми.

Поширити