Мій фотовісімнадцятий. Минулий рік в об’єктиві ужгородського журналіста

Мій фотовісімнадцятий. Минулий рік в об’єктиві ужгородського журналіста

Поширити

Так-так, я знаю, що це занадто поширений і банальний хід – підбивати ілюстровані підсумки минулого року. Так роблять чи не 90% професійних фотографів, фотоаматорів та фоторепортерів.  Але ж це справді цікаво! Ніби гортаєш сторінки власного літопису, згадуєш події, емоції, настрої, обставини.

Тому не буду соромитися, гратися в оригінальність та елітність. Нижче – моменти минулого 2018-го року, які потрапили до мого об’єктива. Це жодним чином не найважливіші моменти в житті мене, родини, міста, країни, світу. Це просто фотоспогади. Отже…

СІЧЕНЬ

Рік ми зустріли у великій компанії – просто посеред площі Театральної. Людей зібралося чимало, в тому числі знайомих. Шампанське, сміх, ялинка, салюти. Для нас це була перша отака зустріч Нового року. Цікаво, але, якщо чесно, не вразило. Корисний досвід, який, проте,  не кортить повторювати.

01-00 01-00-1Серед інших зимових свят – Водохреща. Запам’яталася оця дуже мила дівчина, яка вперше занурювалася у щойно освячену воду. Вона певний час наважувалася, налаштовувалася.   Зрештою  перемогла острах, занурилася.

01-01

З культурних подій запам’яталася виставка талановитого художника Іштвана Молнара, який, на жаль, зарано пішов від нас, але залишив по собі чимало чудових картин і гарних спогадів.

01-05

Рік тому дітям дуже сподобалася виставка елітних кроликів, яку традиційно проводять в 20-й школі.

01-021 01-02

Поколядувати минулого року в атріумі будівлі обласної ради діти зі Словаччини.

a01 Погода минулого січня була мінливою, як і зараз – від рясних снігопадів до теплих сонячних днів.

01-06

У січні минулого року Ужгород відвідав колишній Президент Словаччини Іван Гашпарович. У форматі чаювання з зацікавленими він розповів чимало цікавого про шлях наших добрих сусідів до економічного зростання, переваги і вигоди вступу до європейської спільноти.

01-07

А однією з найемоційніших подій січня-2018 була зустріч в Ужгороді бійців нашої 128 бригади, які довгий час тримали  свою ділянку фронту на сході України, а на початку року приїхали до Закарпаття в рамках  ротації.  Втомлені, просякнуті димом та порохом, зі спокійною силою в очах, з радістю у серці і – новими Друзями. Як ото кішка Аліса на плечі бійця.

01-09 01-08

ЛЮТИЙ

Одна зі справді  цікавих традиційних подій лютого – фестиваль «Ужгородська палачінта» у Боздоському парку. Не плутати з сусідським клоном-пародією «Вариська палачінта»!

Зазвичай свято збирає чимало людей, від простих городян до чиновників.

02-01 02-02

Минулого лютого мені довелося стати свідком пожежі в самому центрі міста, поблизу будівлі облради.

02-03

Там пощастило зробити випадковий портрет рятувальника, який пізніше став найпопулярнішим моїм фото в невеличкому опитуванні, яке я влаштував в соцмережі Фейсбук.

02-04

Ще одна подія, до якої став причетним досить випадково. Йдучи центром міста, побачив хлопця, який пропонував всім бажаючим сфотографуватися за 50 грн із живим степовим орлом.  Я встиг зафіксувати птаха безкоштовно :), і цей кадр потрапив до місцевих ЗМІ. Як і схожі світлини інших авторів. На орла звернули увагу зоозахисники і з’ясувалося, що щодних докуменів на нього у приїжджого хлопця нема, а самого птаха утримують в неналежних умовах, ба більше – він навіть поранений.  В результаті птаха було вилучено і відправлено до Закарпатського обласного еколого-натуралістичного центру, а згодом –  до НПП «Синевир». Там орлу надали вольєр, провели медогляд і зайнялися реабілітацією.

До речі, треба буде поцікавитися його подальшою долею…

02-05 02-06

А ще лютий запам’ятався однією навколополітичною подією, яка мала певний резонанс. У Закарпатті з’явилися і деякий час пошуміли на всю Україну  «тячівські повстанці».  Почалося все з невеличкого конфлікту в Тячеві між місцевими активістами і чиновниками. Продовжилося спалахом протестних настроїв, ритуальним палінням шин перед райрадою, певним розголосом в соцмережах. І відповідно –  парою тисяч «лайків», які надихнули активістів на подальші дії: вони зібралися і поїхали в Київ робити черговий, вже й не знаю який за ліком Майдан. Дорогою зупинилися в Ужгороді, на площі Народній, де до них на розмову вийшов голова ОДА Г.Москаль.  На цій емоційній зустрічі зроблена й оця репортажна фотографія:

02-07

БЕРЕЗЕНЬ

Цей перший весняний місяць традиційно запам’ятався в першу чергу яскравим розмаїттям квітів, які з’явилися на прилавках до Жіночого дня.

03-05 03-04

У березні на заводі Єврокар в Соломонові презентували випуск нової моделі автомобіля марки «Škoda» – кросовера KAROQ. Надзвичайно вдала, навіть харизматична  машина.

a09

Приємно згадати яскраву, строкату виставку писанок площі Народній.

p19

Культурною подією минулого березня для мене стала моновистава «Шейлок» чудового словацького актора і політика Мілана Княжко в рамках Днів Чехії і Словаччини в Ужгороді.

Чудовий спектакль, вражаючий глибокою філософією і несподіваними акцентами.  Той випадок, коли абсолютно не відчувається мовний бар’єр.

03-01 03-02

А далі – теплий

КВІТЕНЬ

Місяць, коли ужгородці кожного дня уважно приглядаються до гілочок сакури, намагаючись спрогнозувати, коли ж вони розквітнуть. Бо ж чимало друзів і знайомих здалеку цікавляться: «Встигніть попередити, коли нам приїжджати до Ужгорода».

04-01

У ці дні наше місто переживає справжній туристичний бум.  Шкода, що не надто тривалий – сезон цвітіння сакур доволі коротенький. Зате – яскравий!

04-02

У квітні було цікаво відвідати сусіднє, але таке знайоме і близьке, таке любиме і затишне місто Кошице.  Вдосталь помандрувавши за попередні відвідування найпопулярнішими туристичними маршрутами, минулого квітня я насолоджувався маленькими, вузенькими бічними вуличками старого міста. Де менше людей, але більше міського характеру.

04-03 04-04

Сама поїздка відбулася в рамках традиційних Днів України в Кошіце.  a30 А ще в квітні вдалося з’їздити в гори Великоберезнянщини і відвідати старий, не функціонуючий залізничний тунель у Волосянці.  Такі капітальні, потужні, але закинуті споруди приваблюють неймовірно.

04-06 04-07 04-08

У квітні школярі вже потроху готуються до закінчення навчального року, а випускники — до останього шкільного балу. На цьому фото – старшокласники Лінгвістичної гімназії вчать випускний вальс. Як на мене – зворушливо.

04-05

Далі буде

Костянтин Черкай, korzonews.info