Останній бастіон «Укрпошти» в Ужгороді впав…

Останній бастіон «Укрпошти» в Ужгороді впав…

Поширити

Здається, він був останнім. Старенький жовтий поштовий кіоск, у якому ужгородці могли дорогою на роботу або в кафе купити газети і журнали. Ну і мило з чіпсами, як же без цього останнім часом. Та головне все ж таки – преса.

Кіоскерка Лариса, яка багато років тут працювала, впізнавала більшість клієнтів. Комусь «Факти» і «Ужгород», комусь кросворди і «Магічні історії» – постійні клієнти могли не уточнювати. Хіба що перекинутися парою слів про життя, про погоду, про політику.

Кіоск по дорозі – це свого роду знак епохи, яка вже відійшла. Колись вони стояли на Театралці, біля «Пінгвіна», перед ринком на Корятовича, на автостанціях – та по всьому Ужгороду.

Цей, біля Головпоштамту, був останнім з могікан. Тримався до останнього.

к03

Тепер усе. Днями підійшов і побачив записочку. Знаходимося, мовляв, у будівлі поштамту. Ущільнення, скорочення, ліквідація. До побачення, газетні кіоски. Ви перекочували в додатки смартфонів і в стрічки соцмереж.

к02

А на вашому місці що-небудь вгатять. І добре, якщо бодай трішки естетичне, таке, що не псує атмосферу і затишок міста. Хоча надії мало. Поруч із цим кіоском зовсім недавно варварськи зрізали всі дерева, які дарували тінь перехожим і тим, хто стояв в очікуванні автобуса на зупинці. Чекаємо на цьому місці чергового бетонно-скляного монстра. Не врятує і оригінальне графіті відомого в Україні харківського художника Гамлета.

А аура міста – справа така, нематеріальна. Контрпродуктивна. На хліб не намажеш. Крихіткою менше – ніхто й не помітить. Скляні джунглі прибутковіші.

Костянтин Черкай, korzonews.info