Свято Радониця: що означає у традиції слов’ян, заборони і звичаї дня

Свято Радониця: що означає у традиції слов’ян, заборони і звичаї дня

Поширити

Як правильно поминати покійних на Радоницю і як цю дату відзначають християни – дізнайтеся в матеріалі УНІАН.

Радониця або Радуниця – стародавнє язичницьке слов’янське свято, яке відзначалося нв дев’ятий день після Великодня. У 2022-му році воно випадає на 3 травня і розпочинає Радуницький тиждень, який триває до 9 травня. УНІАН розповість, як відзначали свято наші предки і як зустрічати Радоницю зараз.

Раніше ми говорили про те, що можна приготувати на Радоницю.

У чому сенс свята Радониця – історія

Східні слов’яни зустрічали це свято, радіючи приходу весни. Звідси і назва «Радониця», від слів «радіти, радість». Існують і інші версії – походження назви свята від кореня слова «ра» – «сонце» або схожість його зі словом «рід». Насправді ж, все набагато простіше: корінь слова «рада» означає «совет» (рос.), тобто, збори всіх родичів – живих і мертвих.

Відомі й інші назви Радониці: «Могилки», «Навій день», «Тризни», «Радованиці».

Наші предки в цей день відвідували могили покійних родичів, приносили частування (млинці, кутю, паску, яйця) і спиртне (вино, пиво, брагу). Будучи на кладовищах, не сумували, а веселилися, щоб покійна душа відчула повагу до себе. Потім потрібно було роздати частування жебракам – за помин душі. Слов’яни вірили, що після смерті дух перероджується і не вважали фізичну загибель кінцем життя.

З приходом християнства традиція відвідувати могили рідних залишилася, але церква приурочила Радуницю до іншого свята – дня пам’яті апостола Фоми і нарекла період шанування покійних Фоміної тижнем, хоча і Червона гірка, і Радуниця – споконвічно язичницькі свята.

Що роблять на Радуницю – традиції та звичаї

Існує давня приказка: «На Радуницю до обіду орють, після обіду плачуть, а ввечері скачуть». Це означає, що з самого ранку слов’яни працювали, потім ходили на кладовища, а після цього накривали поминальні столи, щоб вшанувати пам’ять покійних. Причому, в сучасному світі часто Радуницю називають Батьківським днем. Важливо розуміти, що батьки – це не тільки мама і тато, але і всі інші предки, тобто, ваш рід.

Слов’яни приносили підношення на кладовища не тільки для померлих душ, але і для язичницьких богів, які могли вплинути на урожай і управляти погодою. Саме тому важливо було задобрити їх і згадати про померлих, щоб закликати щастя і благополуччя в світ живих.

Що категорично не можна робити на Радоницю

У східних слов’ян строгих заборон не було, а ось православна церква висуває цілий ряд попереджень. Якщо ви сповідуєте християнство, то, будучи на кладовищі, утримайтеся від:

  • розпивання алкогольних напоїв;
  • веселощів і радості – краще як слід сумувати;
  • бурхливих застіль на могилах;
  • підношень у вигляді спиртного або тютюну.

В цілому, священнослужителі взагалі негативно ставляться до поминок на могилах або вдома. За християнською традицією краще віднести частування до церкви – такий обряд називається «нести їжу напередодні», потім поставити свічку за упокій душі і передати записку для молебню.