Спільний закарпатсько-словацький професійно-навчальний проект вийшов на завершальну стадію. Що далі?

Спільний закарпатсько-словацький професійно-навчальний проект вийшов на завершальну стадію. Що далі?

Поширити

20 листопада минулого року ми повідомляли про перше засідання міжнародної ініціативної групи присвячена реалізації спільного українсько-словацького проекту з навчальних курсів для людей, які наразі не забезпечені робочими місцями.

Проект побачив світ за підтримки Норвезького фінансового механізму, який допомагає в здійсненні багатьох міжнародних програм суспільного значення.  На сьогоднішній день робота в рамках проекту вийшла на стадію кінцевої реалізації. Саме цьому минулого тижня і була присвячена нова зустріч, що відбулася в конференц-залі отеля «Камелот». Під час її проведення було підбито перші висновки, проаналізовано труднощі, які виникли під час роботи і окреслено майбутні перспективи для наступних проектів в галузі працевлаштування і освіти.

Зі словацького боку до реалізації навчального проекту було залучено підприємство PROEDUCA s.r.o., в структурі котрого – школа професійного навчання.  В конференції взяли участь керівники підприємства Ян Голонич, Андрій Жидек та  інженер Ладіслав Качер, а також менеджери проекту Меланія Варошова, Жужанна Качерова та очільник Спілки работодавців Словаччини Андрій Гута, за участі або під керівництвом котрого реалізовано більше 200 проектів в галузі професійної освіти.

Українську частину проекту представляли  засновник обласного благодійного фонду «Едельвейс» Володимир Химинець, директор товариства «Квадро» Михайло Синявський и менеджери: аспіранти УжНУ Рената Манайло-Приходько та Ганна  Цімболинець.

Враховуючи важливу соціальну складову проекту, його спрямованість на працевлаштування, створення нових робочих місць в області,  а відповідно – зниження соціальної напруги, в засіданні брали участь фахівці багатьох дотичних інституцій і установ та науковці: керівник Ужгородського центру професійно-технічної освіти Сергій Тимко, директор Закарпатського обласного центру зайнятості  Юрий Фущич та начальник відділу профорієнтації Центру  Лариса Маргітич, керівник Ужгородського міського центру зайнятості Сергій Олексіюк.

Досвід практиків було доповнено і дослідженнями науковців, яких на зустрічі представляли професори УжНУ Микола Палінчак, Іван Туряниця та Василь Химинець, Володимир Приходько.  З боку влади був присутній голова Ужгородсьої районної ради Руслан Чорнак.

Отже, які висновки з попередніх стадій реалізації проекту можна зробити сьогодні?

Володимир Химинець у вступній промові нагадав, що з самого початку проекту, з 2013 року, з українського боку розглядалася участь не Закарпаття, а Донеччини, з залученням потенціалу Донецького національного університету, і це зумовило вибір спеціалізації. Адже потреба в спеціалістах в галузі спостерігалася найбільше в Словачині та на сході України.  А в самому Закарпатті більше розвинена не машинобудівна, а електротехнічна складова промисловості.

Проте військові дії, що розпочалися в двох східних областях нашої країни повністю перекреслили можливість участі в подібних проектах підприємств Донбасса, а тому було залучено закарпатських учасників.

Проект є суто навчальним, він передбачає перенавчання людей, що вже мають певну освіту і мають бажання перепрофілюватися в інші сфери виробництва.  Науковий аналіз ситуації на ринку пропозицій по працевлаштуванню дозволив зробити висновки, що найбільша потреба є в представниках п’яти  робочих спеціальностей: токарях, фрезерувальниках,електрогазозварювальниках, ковалях і слюсарях.

Відповідно саме по  цих напрямках було розроблено навчальні програми. З ними присутні могли ознайомитися в залі засідань.

Суттєва відмінність в  умовах реалізації в Україні та Словаччини полягала в тому, що на відміну від слоовацьких партнерів ГО «Едельвейс» не має державної ліцензії, а тому не має права видавати випускникам сертифікати державного зразка. У PROEDUCA s.r.o. така можливість є. Відповідно знайти роботу за новою спеціальністю українським працівникам буде важче. Це при тому, що рівень отриманих в результаті проходження курсів знань в Словаччині і в Закарпатті практично ідентичний.

– Проте наша країна рухається в бік Європи, тому розроблені і запроваджені зараз методики навчання неодмінно стануть у нагоді в майбутньому, а самим судентам це надає додаткові можливості в пошуку нових робочих місць, – додав В.Химинець, – крім того ми розглядаємо програму як перспективу не лише для окремих працівників, а як один із загальниих інструментів  розвитку прикордонних регіонів за допомогою робочої сили, що наразі перебуває в пошуках роботи.

Ще одна нетрадиційна для України особливість розроблених програм полягає в тому, що навчання є короткотривалим, але інтенсивним. Більшість подібних курсів в нашій країні є більш тривалими, розтягнутими в часі.

Під час зустрічі були обговорені і проблеми, з якими стикалися фахівці під час реалізації проекту.

В першу чергу це той факт, що сучасна металообробка неможлива без навичок роботи на верстатах з числовим  програмним устаткуванням. Для навчання роботи з ЧПУ необхідна достатня кількість відповідної техніки для практичних занять. На жаль, зараз в Закарпатті нема можливості стажуватися на такому сучасному обладнанні.

Тому деякі напрямки навчання були організовані з оглядом на майбутні перспективи оновлення виробничого парку. В рамках транскордонної співпраці важливо переймати передовий досвід країн Євросоюзу.

Також були проблеми з набором бажаючих пройти перекваліфікацію. Це зумовлено згаданою вище неможливістю отримання сертифікатів державного зразка по закінченні курсів.

Хоча програма знаходиться на завершальному етапі, співпраця триватиме і надалі. І при підготовці наступних заходів буде враховано і необхідність придбання сучасного устаткування. Чимало надій учасники конференції поклали на те, що й на самих підприємствах буде проведено оновлення верстатів і обладнання. Саме тоді у студентів, підготовлених в рамках навчальних курсів  з’являться ширші можливості для практичного застосування отриманих навичок. Зараз відкриваються можливості для реалізації більш ефективних проектів.

Під час вільної дискусії на задані теми пролунало чимало слушних думок. В тому числі про те, що наш край просто зобов’язаний використати  вигідне географічне становище, наявність кордонів з чотирма європейськими країнами. Проте і інтеграція до європейського простору має відбуватися за ретельно продуманими сценаріями. А проекти, що будуть реалізовуватися, мають в першу чергу робити успішнішими широкі верстви населення.  «Від малого – до загального».

Про те, наскільки успішним буде підсумок проекту, про нові можливості і перспективи транскордонної співпраці ми будемо повідомляти в подальших матеріалах.

Костянтин Черкай,  korzonews.info

Фото автора

k02 k03 k04 k05 k06 k07 k08 k09 k10 k11 k12 k13 k01