Як навчитися домовлятися з дитиною: п’ять ефективних способів

Як навчитися домовлятися з дитиною: п’ять ефективних способів

Поширити

Пам’ятайте, що дорослі вже були дітьми, а діти – ні

Ми живемо в такий час, коли розвиток особистості стоїть на першому місці. Поступово люди припинили боротьбу за першість, адже «переможцем» може бути кожен, але за умови копіткої роботи над собою. Батьки вже не так багато часу проводять у декретній відпустці, а діти відвідують розвиваючі заняття з трьох місяців. Навчання і розвиток прискорили свій темп, завдяки новітнім технологіям. Але навіть в такому швидкоплинному світі ми повинні навчитися домовлятися і правильно спілкуватися з оточуючими. Про те, як батькам навчитися домовлятися з дитиною, розповіла Юлія Чемер, психолог і керівник Центру розвитку дитини «Наші мрії – щасливе дитинство».

Батьки нерідко стикаються зі складною поведінкою дитини у повсякденному житті, що пов’язано з:

  • небажанням щось надягати
  • складними зборами з дому вранці
  • протестом «віддати/забрати іграшку»
  • непереборним бажанням купити цукерку, тому що у неї жовта обгортка, а не червона тощо.

«Думаю, що це досить знайомі ситуації, і відразу можу назвати методи, які не працюють у 80% випадків», – зазначила Юлія і перерахувала їх: повторювати, сперечатися, критикувати, надавати поради, залякувати (он дядько-охоронець на тебе дивиться і буде лаятися), звинувачувати, намагатися вмовити, відволікати іншою темою і нарешті поступитися.

Це все іноді спрацьовує, але не на користь вашим стосункам з дитиною. Адже в більшості випадків хтось один виходить маніпулятором, пояснює психолог.

За словами експерта, тут є тільки один вихід – це співпраця.

Як навчитися домовлятися з дитиною

Кожен член сім’ї – це важлива частинка одного механізму, де повинні бути правила.

1. Встановіть правила, які буде виконувати кожен в родині, а не тільки дитина.

Всі дорослі мають свій певний графік роботи. І дитина теж має розуміти, що ж це таке, але пояснити це потрібно зрозумілою їй мовою.

2. Складіть з дитиною графік її щоденних справ на папері (це може бути плакат з малюнками без вказівки часу для наймолодших) – так дитина відчуває себе в безпеці, розуміючи, що на неї чекає.

Немає такої людини, яка повністю контролює свій настрій і свої почуття. Тільки дорослі собі можуть пояснити свій стан, а діти – ні.

3. Кожен стресовий або кризовий стан дитини необхідно їй описати: «Тобі зараз боляче», «ти образився, бо», «розумію, що мабуть було страшно, але я поруч» і т.ін.

Непередбачувані ситуації теж трапляються і батьки мають певний досвід вирішення різних проблем, а у діток тих стратегій менше, і найпопулярніша – це крик, плач, істерика.

4. Вирішуємо ситуацію, як дорослі (не нашкодь собі і оточуючим), заспокоюємо дитину і пояснюємо, що ж сталося. А далі вже головний пункт на шляху до співпраці!

5. Особливий час для дитини, коли всі в гарному настрої можуть обговорити причини кризової поведінки, як дитини, так і дорослого, описати свої почуття і зробити висновки: як потрібно поводитися, якщо, наприклад: «Мама сказала, що зараз не купить неймовірно красиву цукерку з жовтою обгорткою». Такі хвилини можна знаходити кожен день.

Тільки спілкування в сім’ї призводить до плідної співпраці. Завдяки розмовам можна досягти взаємного розуміння потреб батьків і дітей. І пам’ятайте, що дорослі вже були дітьми, а діти – ні.

segodnya.ua

Поширити